ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ЕТИКЕТУ
ПІД ЧАС СПІЛКУВАННЯ
З ЛЮДЬМИ З ІНВАЛІДНІСТЮ
ПРАВИЛА ЕТИКЕТУ З ЛЮДЬМИ, ЯКІ МАЮТЬ ТРУДНОЩІ МОВЛЕННЯ
• Не ігноруйте
людей, яким важко говорити, тому що зрозуміти їх — у ваших інтересах.
• Не перебивайте
й не поправляйте людину, яка має труднощі в мовленні. Починайте говорити лише
тоді, коли переконаєтеся, що вона вже закінчила свою думку.
• Не намагайтеся
прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з людиною з ускладненим
мовленням займе у вас більше часу. Якщо ви поспішаєте, краще попросіть
вибачення й домовтеся про інший час.
• Дивіться в
обличчя співрозмовникові, підтримуйте візуальний контакт. Приділіть цій розмові
всю вашу увагу.
• Не думайте, що
ускладнення мовлення — показник низького рівня інтелекту людини.
• Якщо людину з
ускладненим мовленням супроводжує інша людина, не адресуйте ваші запитання,
коментарі або прохання компаньйонові.
• Намагайтеся
ставити запитання, які вимагають коротких відповідей або для цього досить кивка
голови.
• Не
прикидайтеся, якщо ви не зрозуміли, що вам сказали. Повторіть те, як ви зрозуміли,
і реакція співбесідника вам допоможе. Не соромтеся перепитати те, що ви не
зрозуміли. Якщо вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово повільніше,
можливо, по буквах.
• Не забувайте,
що людині з порушення мовлення теж потрібно висловитися. Не перебивайте її й не
давіть на неї. Не квапте того, хто говорить.
• Не думайте, що
людина, у якої виникають труднощі в мовленні, не може зрозуміти вас.
• Не грайте з
чужими голосовими пристосуваннями, оскільки вони є особистою власністю людини.
• Якщо у вас
виникають проблеми в спілкуванні, запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник
використовувати інший спосіб: написати, надрукувати.
ПРАВИЛА ЕТИКЕТУ З ЛЮДЬМИ ІЗ ЗАТРИМКОЮ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ Й ПРОБЛЕМАМИ СПІЛКУВАННЯ
Використовуйте
доступну мову, висловлюйтеся чітко й по суті.
Уникайте
словесних штампів й образних виразів, якщо тільки ви не впевнені в тому, що ваш
співрозмовник вас розуміє.
Не
говоріть «з висоти». Не думайте, що вас не зрозуміють.
Кажучи
про завдання або проект, розповідайте все «крок за кроком». Дайте можливість
вашому співрозмовникові обіграти кожен крок після того, як ви пояснили йому.
Виходьте з того, що доросла людина із затримкою в розвитку має такий самий
досвід, як і будь-яка інша доросла людина.
Якщо
необхідно, використовуйте ілюстрації або фотографії. Будьте готові повторити кілька разів. Не здавайтеся, якщо вас із
першого разу не зрозуміли.
Поводьтеся
з людиною з проблемами розвитку точно так, як би ви поводилися з будь-якою
іншою. У бесіді обговорюйте ті самі теми, які ви обговорюєте з іншими людьми, наприклад, плани на вихідні, відпустка,
погода, останні події.
Звертайтеся
безпосередньо до людини.
Пам'ятайте, що люди із затримкою в
розвитку дієздатні й можуть підписувати документи, контракти, голосувати,
давати згоду на медичну допомогу тощо. Якщо це необхідно, можете записати своє
повідомлення або пропозицію на папері, запропонуйте вашому співрозмовникові
обговорити його з другом або сім'єю. У записці вкажіть свій номер телефону,
запропонуйте обговорити це під час наступної зустрічі.
ПРАВИЛА ЕТИКЕТУ З ЛЮДЬМИ З ГІПЕРКІНЕЗАМИ (СПАСТИКА)
Гіперкінези — мимовільні рухи тіла або кінцівок, які зазвичай
притаманні людям із дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Мимовільні рухи
можуть виникати також у людей із пошкодженням верхніх відділів спинного мозку.
Якщо ви бачите людину з гіперкінезами, не слід явно звертати
увагу на неї.
Пропонуйте допомогу ненав'язливо, не привертаючи загальної
уваги.
Під час розмови не відволікайтеся на мимовільні рухи вашого
співрозмовника, тому що мимоволі можете пропустити щось важливе, і тоді ви обоє
будете в незручній ситуації.
Перед тим, як сісти за стіл із людиною з гіперкінезами,
поцікавтеся, яка сервіровка їй зручна. їй може знадобитися соломинка, глибока
або мілка тарілка, низька або висока чашка тощо. Спеціальні столові прибори
вона може мати із собою.
Якщо в магазині людина
з гіперкінезами попросила вас дістати його гаманець і розплатитися або покласти
покупки йому в сумку, не бійтеся виконати це прохання. При цьому не потрібно
розплачуватися за нього. Те ж саме, якщо вас попросили набрати телефонний
номер, абсолютно не обов'язково вставляти в апарат свою телефонну картку.
У транспорті: коли входите в автобус (тролейбус, трамвай),
перш ніж запропонувати свою допомогу, запитайте, чи потрібно це. Деяким людям
допомога сторонніх людей тільки заважає. Поступаючись місцем, не наполягайте,
якщо людина відмовилася.
Якщо ви купуєте квитки
в кіно або театр для людини або людей із гіперкінезами, вибирайте такі місця,
де вони не заважатимуть іншим глядачам мимовільними рухами. Якщо таких місць
немає, потрібно домовитися з адміністрацією про додаткові місця в проході.
Не бійтеся суперечити людині з гіперкінезами, боячись її
розхвилювати. Позиція «тільки не хвилюйся», «добре-добре», приведе до втрати
часу й нервів. Спокійно висловлюйте свої аргументи, навіть якщо бачите, що ваш
співрозмовник нервує.
При гіперкінезах трапляються також ускладнення мовлення. У
цьому разі радимо прислухатися до рекомендацій, викладених в «Правилах етикету
з людьми, які мають труднощі мовлення».
ПРАВИЛА ЕТИКЕТУ З ЛЮДЬМИ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ
Розмовляючи
з людиною, у якої е порушення слуху, дивіться прямо на неї. Існує декілька
типів і ступенів глухоти. Відповідно, існує багато способів спілкування з
людьми, у яких є порушення слуху. Якщо ви не знаєте, який вважати за краще,
запитайте в них.
Не
затемнюйте своє обличчя й не закривайте його руками, волоссям або якимись
предметами. Ваш співрозмовник повинен мати можливість стежити за виразом вашого
обличчя.
Деякі люди можуть чути, але сприймають окремі звуки неправильно. У цьому
разі говоріть трохи голосніше й чітко, підбираючи відповідний рівень. В іншому разі знадобиться лише знизити висоту
голосу, оскільки людина втратила здатність сприймати високі частоти.
Щоб
привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її на ім'я. Якщо відповіді немає,
можна злегка зачепити людину за руку або плече, на відстані помахати рукою.
Говоріть чітко. Не потрібно надмірно підкреслювати щось. Кричати, особливо у
вухо, теж не потрібно.
Якщо
вас просять повторити щось, спробуйте перефразовувати свою пропозицію.
Використовуйте жести. Переконайтеся, що вас зрозуміли. Не соромтеся
запитати, чи зрозумів вас співрозмовник. Якщо ви повідомляєте інформацію, яка
містить номер, технічний або інший складний термін, адресу, напишіть її,
надішліть факсом або електронною поштою або будь-яким іншим способом, але так,
щоб людина вас точно зрозуміла. Якщо існують труднощі в усному спілкуванні,
запитайте, чи не простіше переписуватися. Не говоріть: «Добре, це неважливо».
Повідомлення повинні бути простими.
Не
забувайте про середовище, яке вас оточує. У великих або багатолюдних приміщеннях
важко спілкуватися з людьми, які погано чують. Яскраве сонце або тінь теж
можуть бути бар'єрами. Не змінюйте тему розмови без
попередження. Використовуйте перехідні фрази, наприклад, «Добре, тепер нам
потрібно обговорити...». Досить часто люди з порушенням слуху використовують
мову жестів. Якіцо ви спілкуєтеся через перекладача, не забудьте, що звертатися
треба безпосередньо до співрозмовника, а не до перекладача.Не всі люди, які
погано чують, можуть читати по губах. Вам краще за все запитати про це під час
першої зустрічі. Якщо ваш співрозмовник володіє цією навичкою, потрібно
дотримувати декілька важливих правил.
ПРАВИЛА ЕТИКЕТУ З ЛЮДЬМИ, ЯКІ МАЮТЬ ТРУДНОЩІ В ПЕРЕСУВАННІ
Пам'ятайте, що інвалідний візок — недоторканний простір
людини. Не спирайтеся ліктем на неї, не штовхайте, не кладіть на неї ноги без
дозволу. Починати пересувати коляску без дозволу власника — все одно, що
схопити й понести людину без її дозволу. Завжди питайте, чи потрібна допомога,
перш ніж надати її. Пропонуйте допомогу, якщо потрібно відкрити важкі двері або
пройти по килиму з довгим ворсом. Якщо ваша пропозиція про допомогу прийнята,
запитайте, що потрібно робити, і чітко дотримуйте інструкцій.
Якщо вам дозволили пересувати коляску, спочатку котіть її
поволі. Коляска швидко набирає швидкість і несподіваний поштовх може привести
до втрати рівноваги. Завжди особисто переконуйтеся в доступності місць, де
заплановані заходи. Заздалегідь поцікавтеся, які можуть виникнути проблеми або
бар'єри, і як їх можна подолати. Якщо існують архітектурні бар'єри, попередьте
про них, щоб людина заздалегідь мала можливість прийняти рішення.
Не треба плескати людину, що знаходиться в інвалідному візку,
по спині або по плечу. Якщо можливо, розташуйтеся так, щоб ваші очі були на
одному рівні. Уникайте положення, за якого вашому співрозмовникові потрібно
закидати голову. Не починайте розмову з людиною, що пересувається на колясці,
за його спиною. Станьте перед обличчям людини. Не лякайте її й не галасуйте.
Людина може злякатися, втратити рівновагу й впасти.
Пам'ятайте: як правило, у людей, що мають труднощі в
пересуванні, немає проблем із зором, слухом і розумінням.
Не думайте, що необхідність користуватися інвалідним візком —
це трагедія. Це спосіб вільного (якщо немає архітектурних бар'єрів)
пересування. Є люди, які користуються інвалідним візком, не втратили здатності
ходити й можуть пересуватися за допомогою милиць, тростини тощо. Коляски вони
використовують для того, щоб економити сили й швидше пересуватися.
Інформація з підручника:
Інклюзивна освіта в
ЗПО.
Організація навчання
Немає коментарів:
Дописати коментар